Кальян з'явився на території Індії. Передбачається, що індуси використовували кальян, як апарат для отримання потужного знеболюючого засобу, так як в ролі тютюну виступав гашиш з домішкою інших лікарських рослин і спецій. Тамтешні жителі використовували різновид смол, що отримуються в результаті горіння такої суміші трав. Відомо, що в той період кальян виготовляли з кокосового горіха пальми Narcil і соломи або бамбука. Внутрішню м'якоть горіха видаляли, проробляли два отвори, в одне вставляли порожню солому або стебло бамбука, а трав'яний настій і суміш трав поміщали відповідно всередину кокоса або зверху на другий отвір. Так виглядала перша найпростіша форма кальяну. Що цікаво, саме з назвою пальми Narcil, пов'язане одне з сучасних назв Narghile (Наргіле).
Слідуючи версії про індійське походження кальяну, про останнє дізналися жителі Персії. Вони ж і внесли в пристрій кальяну масу практичних змін. Колба, що раніше була зроблена з кокосового горіха, стала порцеляновою, стебло бамбука замінили на гнучкий шланг з жили або шкури змії, яка була більш м'якою і практичною, а найголовніше – більш довговічною. Вони назвали цю частину кальяну - marpic, в перекладі з Перської означає "клубок змії". Якраз в цей час був відкритий тютюн, і перси почали з ним експериментувати. Так був придуманий піднос для тютюну, який закріплювався над колбою. Підноси робили з бронзи, що зробило їх довговічними у використанні. Цій частині кальяну дали назву ser, що означає "голова". Перси використовували тип тютюну, відомий як tumbeki (неароматизований чорний міцний тютюн). C тих пір арабські племена дізналися про кальян, який укорінився в їх повсякденному житті.
Наргіле швидко поширився через Персію в країни Близького Сходу, Східної Азії, Єгипет, Північну, Східну Африку і на всю територію Османської Імперії. Це пристрій для куріння має в кожній країні свою назву (більшість з них мають Перське походження). Згодом кальян досяг Єгипту різними маршрутами, де його зовнішній вигляд був змінений до відомого нам. Хоча назва Narcil ще застосовувалося, але в силу різниці мов і вимови звуків воно змінилося на Narghile або Nargile.
Кальян також відомий нам, як хука, шеша, наргіле, дулі, наргіла, шішах і т.д. Наргіле є стандартом куріння протягом століть на Близькому Сході, де це стало традицією у всіх ресторанах і кафе. Цей оригінальний спосіб куріння швидко стає популярним у всьому світі. Багато, в тому числі і наші однодумці і постійні клієнти, вподобають кальян сигаретам через очищений від смол, ароматного за смаком і прохолодного диму.
